тест история экономики



Важливими історичними віхами на шляху створення США були наступні:

а)постійне зростання протиріч між колонією та метрополією призвело до початку Війни за незалежність США у 1775 - 1783 роках, яка закінчилась перемогою колоністів і : іграла для США роль першої буржуазно-демократичної революції;

б)4 липня 1776р. на Континентальному Конгресіпредставниківвід

північноамериканських колоній була прийнята «Декларація незалежності», яка проголошувала суверенітет останніх і створення самостійної держави - США;

в)об’єднання колоній в одну державу закріпило створення єдиного внутрішнього аинку, що сприяло швидкому розвитку американської економіки;

г)всі відповіді є вірними.

Засновником ліберальної економічної теорії СІЛА є:

а)Джон Мейнард Кейнс;

б)Генрі Чарльз Kepi;

в)Мілтон Фрідмен;

г)Пол Самуельсон.

Економічна теорія Г.Ч. Кері:

а)побудована на поєднанні критично розглянутих економічних теорій попередників, особливо класиків, та власних економічних поглядів;

б)не сприймала Д. Рікардо та Т.Р. Мальтуса, системи яких він вважав песимістич іими і такими, що розпалюють соціальну ворожнечу;

в)входила у протиріччя з деякими думками А. Сміта - зокрема, заперечувала еорію вільної торгівлі, запропонувавши натомість доктрину протекціонізму;

г)немає жодної вірної відповіді.

Центральне місце в теоретичних побудовах Г.Ч. Кері займає:

а)трудова теорія вартості;

б)теорія «граничної корисності»;

в)теорія «гармонії інтересів»;

г)теорія «інтернаціоналізації».

За А. Смітом:

а)при визначенні міжнародної спеціалізації країни, тобто що робити і що продаїати за кордоном, варто вибирати ті товари, випуск яких в даній країні обходиться деше шіе за інших;

б)низькі ціни, а отже, і низькі витрати виробництва, забезпечуються природними чи набутими абсолютними перевагами в їхньому виготовленні; а якщо таких переваг немає, то їх треба створити для можливості одержувати вигоди від зовнішньої торгівлі;

в)будь-яка країна, а не тільки з абсолютними перевагами, може брати участь у зов пшній торгівлі із вигодою для себе:

г)навіть якщо держава не має абсолютних переваг, у неї завжди є порівняльні переваги, тобто щось, що вона робить краще й дешевше за інших.

ЗаД. Рікардо:

а)при визначенні міжнародної спеціалізації країни, тобто що робити і що продаї ати за кордоном, варто вибирати ті товари, випуск яких в даній країні обходиться деше шіе за інших;

б)низькі ціни, а отже, і низькі витрати виробництва, забезпечуються природними чи набутими абсолютними перевагами в їхньому виготовленні; а якщо таких переваг немає, то їх треба створити для можливості одержувати вигоди від зовнішньої торгівлі;

в)будь-яка країна, а не тільки з абсолютними перевагами, може брати участь у зовнішній торгівлі із вигодою для себе:

г)навіть якщо держава не має абсолютних переваг, у неї завжди є порівняльні переваги, тобто щось, що вона робить краще й дешевше за інших.

Митна реформа у Пруссії у другому десятилітті XIX сторіччя:

а)була проведена у 1818 році, коли Пруссія створила власне торгове об’єднання, ліквідувавши внутрішні митні кордони і скасувавши всі митні податки, які перешксджали вільному ввезенню сировини;

б)не поліпшила стану німецької економіки в цілому;

в)створила умови для вільного економічного розвитку всіх німецьких держав;

г)всі відповіді є вірними.

Німецький економіст Фрідріх Ліст (1789 - 1846):

а)критикував класичну політичну економію як «космополітичну теорію», що розглядає індивідуальний інтерес кожної особи як основу розвитку суспільства, а саме суспілі ство - як загальносвітову спільноту людей:

б)за основний метод дослідження бере «повчання історії», тобто історичні порівняння, історичний метод, які він використовує для визначення тієї стадії розвитку нації, яка найбільшою мірою сприятиме її згуртуванню, силі і стійкості;

в)у своєму дослідженні звертав увагу на факти більше, ніж на теоретичний аналіз;

г)вважав, що аграрно-мануфактурно-комерційний період розвитку - це ідеаі, для досягнення якого потрібні особливі умови, які мають не всі народи;

д)всі відповіді є вірними.

До складу засновників історичної школи входять:

а)Вільгельм Рошер;

б)Бруно Гільдебранд;

в)Карл Кніс;

г)Фрідріх Ліст;

д)Карл Маркс.

10.Основна ідея маржиналізму - це:

а)дослідження граничних економічних величин як взаємозв’язаних явищ економічної системи на рівні фірми, галузі (мікроекономіка) та національної економіки (макроекономіка);

б)аналіз економіки й економічної поведінки з погляду всіх історичних аспектів людського життя: історії розвитку культури, науки, мистецтв, індустрії, релігії, моралі, державних інституцій і т.д.;

в)немає жодної вірної відповіді.

Головними принципами маржиналізму є:

а)ідеологічна нейтральність аналізу;

б)провідною стає проблема раціонального розподілу обмежених ресурсів;

в)методологічний індивідуалізм, тобто пояснення економічних явищ поведінкою о* ремих індивідів;

г)математизація;

д)всі відповіді є вірними.

Інституціоналізм:

а) вирішальну роль у суспільному розвитку надає позаекономічним факторам - соціальним інститутам: держава, конкуренція, монополія, звичаї і т.і

б)передбачає аналіз економічних проблем у контексті з іншими соціальними, політичними, етичними, правовими тощо;

в)головною метою економічної теорії вважає пошук найкращих форм комбінації рідких, обмежених ресурсів з метою задоволення необмежених потреб людини;

г)є наукою про продуктивні сили і виробничі відносини.

Альфред Маршалл:

а)є засновником нового напряму економічної теорії - неокласичного;

б)намагався розробити універсальну економічну концепцію, об’єднавши різні економічні теорії;

в)запропонував замість поняття «політична економія» поняття «економіко»;

г)є автором трудової теорії вартості.

До основних тенденцій господарського розвитку Франції наприкінці XIX - п >чатку XX сг. можна віднести такі:

а)у світі за рівнем промислового розвитку Франція займала четверте місце - після Англії, США та Німеччини;

б)важливою причиною уповільнення темпів економічного розвитку Франції була традиційна структура її промисловості;

в)досить інтенсивно у Франції формується фінансовий капітал, але для отримання зищих прибутків, французькі банкіри все в більших масштабах вивозять капітал за межі країни, переважно у вигляді позичок, під високий банківський відсоток;

г)будучи третьою колоніальною державою світу, Франція використовувала свої юлонії як сировинні бази та ринки збуту.

У період безпосередньої підготовки реформи 1861 року, коли це питати було вирішене остаточно, на території України, що входила до складу Російської імперії:

а)консерватори вимагали безземельного звільнення селян і високих викупних платежів;

б)дворянські ліберали виступали за збереження поділу землі між поміщиками і селінами, за збереження монополії поміщицького господарства;

в)буржуазні ліберали домагались створення умов для капіталістичного агр ірного розвитку, головною перешкодою на шляху якого була особиста залежність селян;

г)демократи були прихильниками революційного зламу феодально-кріпосницьких відносин, ліквідації поміщицького землеволодіння;

д)всі відповіді є вірними.

Основна увага різних шкіл української економічної думки пореформеного періоду 60 - 70 - тих років XIX ст. була зосереджена на питаннях:

а)«прусського» чи «американського» типів капіталістичного розвитку в аграрному секторі;

б)ринкового розвитку, зокрема перспектив народногосподарської еволюції долі капіталізму в країні;

в)подолання відставання в соціально-економічному розвиткові від західних держав:

г)індустріалізації виробництва;

д)немає жодної вірної відповіді.

М.І. Туган-Барановський:

а)розробив теорію цінності на засадах психологічної школи і визначив цінність як «корисність»;

б)обстоюючи шлях капіталістичного розвитку як необхідний і природний, крит ікував соціалістів за те, що вони засуджували існуючий порядок і вбачали свій ідеал у «вигаданих формах суспільного устрою»;

в)першим сформулював основний закон інвестиційної теорії циклів, відповідно де якого фази промислового циклу визначаються активністю інвестування;

г)доводив, що попит на товари створюється самим виробництвом і жодних зовнішніх меж для розширеного відтворення, крім браку продуктивних сил, не існує.

М. Бунге:

а)розробив теорію цінності на засадах психологічної школи і визначив цінніш» як «корисність»;

б)обстоюючи шлях капіталістичного розвитку як необхідний і природний, критікував соціалістів за те, що вони засуджували існуючий порядок і вбачали свій ідеал у «вигаданих формах суспільного устрою»;

в)першим сформулював основний закон інвестиційної теорії циклів, відповідно де якого фази промислового циклу визначаються активністю інвестування;

г)доводив, що попит на товари створюється самим виробництвом і жодних зовнішніх меж для розширеного відтворення, крім браку продуктивних сил, не існує.

На межі XIX - XX ст. вплив монополізму на процеси ціноутворення аналізугався в працях таких вітчизняних (українських) вчених:

а)Л.В. Федорович;

б)М.В. Бернацький;

в)М. Д. Кондратьєв;

г)М.І. Туган-Барановський;

д)В.Я. Желєзнов;

е)Д.І. ГІіхно; є) П.І. Фомін.

Англійський ліберальний економіст Дж. А. Гобсон:

а)вважається засновником економічної інтерпретації імперіалізму;

б)у 1902 році довів, що в основі новітніх тенденцій розвитку суспільства лежать фінансові інтереси класу капіталістів, що є «керуючим імперського двигуна»;

в)був упевнений, що імперіалізм можна перемогти за допомогою соціалістичної революції;

г)був упевнений, що імперіалізм можна перемогти за допомогою суспільних рефолм, які б обмежували доходи олігархічних кіл, що є безпосередньо пов'язант ми з імперіалістичною політикою;

д)був упевнений, що імперіалізм можна перемогти за допомогою перерозподілу доходів у такий спосіб, щоб стимулювати споживання національної продукції широкими верствами населення.

Дж. М. Кейнс у праці «Економічні наслідки Версальського договору» писав, що:

а)прийняті рішення не залишають надії на відновлення мирного господарства адже репарації з Німеччини нечувано великі;

б)пропонував надати американські позики Німеччині, бо вважав, що лише в такому разі Німеччина зможе виплачувати помірТіі репарації;

в)всі відповіді є вірними.

«Велика депресія» 1929- 1933 років:

а)зумовлена диспропорцією між темпами зростання прибутків підприємств і виробництва - прибутки збільшувалися вдвічі швидше;

б)зумовлена тим, що приріст виробництва не супроводжувався відповідним знил енням цін на товари і зростанням заробітної палати;

в)зумовлена відставанням купівельного попиту від зростання обсягів виро Зленої продукції;

г)поставила під сумнів справедливість класичного аналізу ринкової економ ки як гармонійної саморегульованої системи, що врівноважує попит і пропозицію на всіх можливих ринках.

Ф. Рузвельт в рамках політики «Нового курсу»:

а)активізував роль держави, включив її до процесів регулювання економічного жиг я;

б)оголосив «загальні банківські канікули» - у відповідь на банківську кризу;

в)ввів у дію закон про відновлення національної промисловості;

г)впровадив закон про регулювання сільського господарства;

Д) всі відповіді є вірними.

Дж. М. Кейнс після кризи 1929 - 1933 років:

а)пориває з ідеями «вільної торгівлі»;

б)чітко формулює новий напрям економічної теорії державного регулювання еконо ліки;

в)закладає основи макроекономічного аналізу;

г)доводить актуальність і ефективність механізму автоматичного зрівнювання попиту та пропозиції.

Економічна криза 1929 - 1933 років:

а)далася взнаки на господарському житті Німеччини через «прив’язку» її економіки до іноземних кредитів зі США, Великобританії, Франції;

б)погіршила економічне становище Німеччини - кількість безробітних сягнула млн. осіб;

в)дала змогу суттєво поліпшити загальний стан народного господарства Франції;

г)дала змогу суттєво поліпшити загальний стан народного господарства України.

Велика Британія в боротьбі з наслідками «Великої депресії» проводила політику

а)виправлення дисбалансу бюджету;

б)поліпшення становища у внутрішній і зовнішній торгівлі;

в)порятунку промисловості, фермерських господарств, проведення реформ у соціальній сфері.

Особливостями німецького неолібералізму є наступне:

а)він не обмежується методологією неокласиків, а застосовує також інституціональні підходи, розроблені ще історичною школою;

б)він поєднує неокласичні ідеї саморегулювання економіки з ідеями сильної держази, що виконує інституціональні, організаторські та виховні функції, і має на меті с зідомо створити сильну конкурентну економіку, спираючись на особливий менталітет нації, здатної до самоорганізації і самопожертви;

в)немає жодної вірної відповіді.

У розв’язанні проблем репарацій Німеччини ініціативу перебрали на себе СШ.А. Було розроблено:

а)план Дауеса, що передбачав значні пом’якшення репараційних виплат, жорсткий контроль за джерелами репараційних платежів, а також іноземні інвестиції у промисловість Німеччини;

б)план Юнга, за умовами якого обсяг репарацій знижувався до 114 млрд. м ірок з терміном виплат упродовж 37 років, а єдиними джерелами платежів визна іалися державний бюджет і доходи залізниць;

в)немає жодної вірної відповіді.

)зумовлена відставанням купівельного попиту від зростання обсягів виро Зленої продукції;

г)поставила під сумнів справедливість класичного аналізу ринкової економ ки як гармонійної саморегульованої системи, що врівноважує попит і пропозицію на всіх можливих ринках.

Ф. Рузвельт в рамках політики «Нового курсу»:

а)активізував роль держави, включив її до процесів регулювання економічного жиг я;

б)оголосив «загальні банківські канікули» - у відповідь на банківську кризу;

в)ввів у дію закон про відновлення національної промисловості;

г)впровадив закон про регулювання сільського господарства;

Д) всі відповіді є вірними.

Дж. М. Кейнс після кризи 1929 - 1933 років:

а)пориває з ідеями «вільної торгівлі»;

б)чітко формулює новий напрям економічної теорії державного регулювання еконо ліки;

в)закладає основи макроекономічного аналізу;

г)доводить актуальність і ефективність механізму автоматичного зрівнювання попиту та пропозиції.

Економічна криза 1929 - 1933 років:

а)далася взнаки на господарському житті Німеччини через «прив’язку» її економіки до іноземних кредитів зі США, Великобританії, Франції;

б)погіршила економічне становище Німеччини - кількість безробітних сягнула млн. осіб;

в)дала змогу суттєво поліпшити загальний стан народного господарства Франції;

г)дала змогу суттєво поліпшити загальний стан народного господарства України.

Велика Британія в боротьбі з наслідками «Великої депресії» проводила політику

а)виправлення дисбалансу бюджету;

б)поліпшення становища у внутрішній і зовнішній торгівлі;

в)порятунку промисловості, фермерських господарств, проведення реформ у соціальній сфері.

Особливостями німецького неолібералізму є наступне:

а)він не обмежується методологією неокласиків, а застосовує також інституціональні підходи, розроблені ще історичною школою;

б)він поєднує неокласичні ідеї саморегулювання економіки з ідеями сильної держази, що виконує інституціональні, організаторські та виховні функції, і має на меті с зідомо створити сильну конкурентну економіку, спираючись на особливий менталітет нації, здатної до самоорганізації і самопожертви;

в)немає жодної вірної відповіді.

У розв’язанні проблем репарацій Німеччини ініціативу перебрали на себе СШ.А. Було розроблено:

а)план Дауеса, що передбачав значні пом’якшення репараційних виплат, жорсткий контроль за джерелами репараційних платежів, а також іноземні інвестиції у промисловість Німеччини;

б)план Юнга, за умовами якого обсяг репарацій знижувався до 114 млрд. м ірок з терміном виплат упродовж 37 років, а єдиними джерелами платежів визна іалися державний бюджет і доходи залізниць;

в)немає жодної вірної відповіді.

Дж. Робінсон у праці «Економічна теорія недосконалої конкуренції»:

а)спростувала існування вільної (досконалої) конкуренції як механізму, що забезпечує економічну рівновагу;

б)одним із найважливіших питань ринкової політики монополістичних компаній вважала можливість використання ціни як інструменту впливу на попит і регулювання збуту шляхом «дискримінації в цінах», тобто сегментування ринку з огляду на різну еластичність попиту за ціною в різних категоріях споживачів;

в)всі відповіді є вірними.

В період 50 - 70 років XX ст.:

а)у світовому господарстві відбулася низка фундаментальних зрушень, які першою чергою позначилися на структурних конструкціях економічних систем націошільних економік провідних країн світу;

б)активна діяльність західних держав відіграла вирішальну роль у стимулюванні НТП і забезпеченні сприятливого інституціонального середовища;

в)підґрунтя для усвідомлення державою власної ролі як локомотиву НТП заклали провідні вчені - прихильники передусім інституціонального напряму, зокрема американські економісти Болт, Вірмен, Ростоу;

г)немає жодної вірної відповіді.

Реалізація плану Маршалла мала такі наслідки:

а)новий імпульс отримали промислова реконструкція країн та поновлення транспортної інфраструктури Західної Європи;

б)створено умови для модернізації індустріального й сільськогосподарського обладнання, що позитивно позначилося на продуктивних силах національних економік Зіхідної Європи;

в)на стабільний рівень було виведено темпи виробництва продукції, полегшилися внутрішньо європейські розрахунки та розрахунки за боргами країн Західної Європг;

г)всі відповіді є вірними.

Концепція Форда -Тейлора-Друкера:

а)є концепцією промислового перевороту;

б)пояснює характер розвитку масових ринків у розвинених національних екон гміках повоєнного часу за рахунок таких чинників: розширення зайнятості в працемістких поточно-конвеєрних процесах галузей масового виробництва з високими заробітками працівників; розширення споживчого кредиту сім’ям зі зростаючими потребами в т шарах тривалого користування;

в)всі відповіді є вірними.

Дослідник економіко-інтеграційних процесів Дж. Вайнер у праці «Питання про митні союзи» наголошував, що:

а)розширення торгівлі підвищує добробут країни тією мірою, якою внутрішнє виробництво заміщується імпортом з країн-партнерів, що знижує витрати;

б)відносно більш дешевий імпорт стає можливим завдяки скасуванню митних тарш )ів;

в)немає жодної вірної відповіді.

Дж. Мід наголошував, що:

а)зрушення в потоках інвестицій у межах однієї країни та всього міжнародного ринку капіталів мають певні відмінності: якщо в першому випадку відбувається розподіл капіталу країни між галузями її господарства, то в другому спостерігається міжнародний перерозподіл (аллокація) капіталу;

б)ефектзростаннядобробутувід створеннямитного союзумаєзалежаї ивід

співвідношення частки у внутрішньому споживанні товарів, що виробляються всезедині країни, і товарів, що імпортуються з країн, які не входять до митног о союзу;

в)немає жодної вірної відповіді.

Р. Ліпсі наголошував, що:

а)зрушення в потоках інвестицій у межах однієї країни та всього міжнародного ринку капіталів мають певні відмінності: якщо в першому випадку відбувається розподіл капіталу країни між галузями її господарства, то в другому спостерігається міжна[ одний перерозподіл (аллокація) капіталу;

б)ефектзростаннядобробутувід створеннямитного союзумаєзалежаї ивід

співвідношення частки у внутрішньому споживанні товарів, що виробляються всередині країни, і товарів, що імпортуються з країн, які не входять до митного союзу;

в)немає жодної вірної відповіді.

Серед найважливіших факторів НТП у другій половині XX ст. слід назвати такі:

а)поява науково-виробничих комплексів;

б)зростання капітальних вкладень у виробничу сферу;

в)домінантними стають інтенсивні фактори розвитку економіки - модері ізація, автоматизація виробничих процесів.

Історія економіки та економічної думки вивчає:

а)становлення та розвиток господарської сфери суспільства;

б)методи найкращої комбінації рідкісних, обмежених ресурсів з метою задоволення необмежених потреб людини;

в)немає жодної вірної відповіді.

Згідно формаційної парадигми:

а)історичний розвиток кожного суспільства полягає у закономірних і послідовних шінах первісно-общинного, рабовласницького, феодального, капіталістичного та комуністичного суспільно-економічного ладу;

б)в центрі усіх суспільних процесів є людина, її взаємодія з іншими людьми та суспільством загалом;

в)основні тези парадигми: - самобутність як відносно відокремлене самостійне існування;

внутрішня структурованість; - самоорганізованість; - наявність внутрішніх джерел саморозвитку; - особливість духовно-культурних цінностей, що утворюють ц штр і відображають цілісність суспільства;

г)немає жодної вірної відповіді.

Згідно цивілізаційної парадигми:

а)історичний розвиток кожного суспільства полягає у закономірних і послідовних шінах первісно-общинного, рабовласницького, феодального, капіталістичного та комуністичного суспільно-економічного ладу;

б)в центрі усіх суспільних процесів є людина, її взаємодія з іншими людьми та суспільством загалом;

в)основні тези парадигми: - самобутність як відносно відокремлене самостійне існування;

внутрішня структурованість; - самоорганізованість; - наявність внутрішніх джерел саморозвитку; - особливість духовно-культурних цінностей, що утворюють цзнтр і відображають цілісність суспільства;

г)немає жодної вірної відповіді.

Можна виділити такі історичні форми організації господарства:

а)невиробнича;

б)привласнювальна;

в)відтворювальна;

г)немає жодної вірної відповіді.

За екстенсивного типу економічного зростання:

а обсяги суспільного продукту зростають за рахунок кількісного збільшення факторів виробництва: залучення у виробництво додаткових ресурсів праці, капіталу (у еигляді засобів виробництва) та землі;

б)зростання масштабів виробництва, як правило, забезпечується за рахунок викори ;тання досконалішої техніки, передових технологій, у тому числі технологій, що забезпечують заощадження ресурсів, підвищення кваліфікації робітників тощо;

в)немає жодної вірної відповіді.

За інтенсивного типу економічного зростання:

а обсяги суспільного продукту зростають за рахунок кількісного збільшення факторів виробництва: залучення у виробництво додаткових ресурсів праці, капіталу (у еигляді засобів виробництва) та землі;

б)зростання масштабів виробництва, як правило, забезпечується за рахунок викори тганпя досконалішої техніки, передових технологій, у тому числі технологій, що забезпечують заощадження ресурсів, підвищення кваліфікації робітників тощо;

в)немає жодної вірної відповіді.

Економічний розвиток конкретизують такі показники:

а)обсяги виробництва валового національного продукту та його похідних на душу населення;

б)структура суспільного виробництва — частка промисловості та сільського господарства в народному господарстві; частка, обсяг та темпи розвитку прогресивних галузей промисловості;

в)рівень організації та ефективності суспільного виробництва, що виявляється у величині продуктивності праці, спеціалізації та концентрації виробництва, якості продукції те що;

г)всі відповіді є вірними.

Предмет історико-економічної науки включає:

а)дослідження історичних форм господарства, способів їх взаємодії та відображення економічних функцій держави протягом різних історичних епох;

б)дослідження еволюції господарської сфери суспільства, основних етапів її стано влення і розвитку;

в)всі відповіді є вірними.

Складовими частинами сучасного методу історії економіки й економічної думки є:

а)загальнонаукові методи;

б)загальноекономічні методологічні положення сучасної економічної теорії;

в)методи економічної історії та їх еволюція;

г)всі відповіді є вірними.

Основне завдання історії економіки та економічної думки полягає у:

а)формуванні економічного мислення;

б)розумінні: закономірностей розвитку та функціонування основних господарськю форм та їх взаємозв'язку і взаємообумовленості; відповідності чи невідповідності їм економічних теорій; з'ясуванні причин їх невідповідності, якщо така існувала;

в)з'ясуванні факторів, що обумовлювали необхідність виникнення нових, альтернативних, гетеродоксальних економічних поглядів, думок, теорій та шкіл;

г)всі відповіді є вірними.

У розвитку історії економіки, або економічної історії як наукової дисципліни, ножна виділити наступні етапи:

а)період становлення;

б)традиційна економічна історія (історія народного господарства);

в)«нова економічна історія» (кліометрія, історична економетрика);

г)вивчення довгострокових тенденцій розвитку економіки та економічного зростані я;

д)історична економіка;

е)немає жодної вірної відповіді.

Наукову періодизацію господарського розвитку можна представити в єдності таких історичних вимірів розвитку господарств суспільств:

а)за стадіями;

б)за цивілізаційними лініями;

в)за суспільною дискретністю;

г)за видами конкуренції; е) всі відповіді є вірними.

Матеріальна структура первісного суспільства поділяється на такі періоди:

а)палеоліт, мезоліті неоліт;

б)кам’яний вік, бронзовий вік, ранній залізний вік;

в)всі відповіді є вірними;

г)немає жодної вірної відповіді.

Стадія розвитку людства періоду кам’яного віку, за якої відбувається перехід від привласнюючого до виробничого господарства, називається:

а)палеолітичною революцією;

б)мезолітичною революцією

в)неолітичною революцією;

г)немає жодної вірної відповіді.

Закони Хаммурапі (приблизно 1700 р. до н.е.):

а)свідчать про розвинутість економічних відносин та відповідне економічне мислі ння, в системі якого відображено широкий спектр процесів і явищ господарського житія;

б)свідчать про розвиток товарно-грошових відносин, тенденцій зародження рин нового господарства та намагання влади їх обмежити;

в)визнавали існування товарно-грошових відносин та інституту приватної власності, проте були спрямовані на гальмування їх розвитку і зростання ролі держави, формування традиційних підвалин східного суспільства та його соціальної стабільності;

г)всі відповіді є вірними.

«Артхашастра» (між IV та НІ ст. до н.е.):

а)це зведення правил, адресованих царям та правителям, якими вони мають керуватися у своїй державницькій діяльності;

б)показує величезну роль держави в господарському житті країни;

в)податки розглядає як утримання, належне цареві у винагороду за те, що він охороняє країну від зовнішньої небезпеки та внутрішніх заколотів;

г)торкається питань торгівлі як одного зі способів збагачення державної скарбниці.

У трактаті невідомих авторів «Гуань-ци» (IV ст. до н.е.):

а)приділяється значна увага економічній політиці держави, обґрунтовується необх дність постійного впливу держави на господарське життя, щоб «держава була багатою, а народ задоволеним»;

б)великого значення надається товарно-грошовим відносинам з погляду їх викори л ання державою для регулювання економіки;

в)вважаються важливими: регулювання державою цін на хліб, створення державних зернових фондів, надання пільгових кредитів землеробам, заміна прямих податків на залізо та сіль непрямими, застосування для стабілізації господарства нормованої емісії грошових знаків;

г)всі відповіді є вірними.

Трипільська культура:

а)була культурою землеробів і досягла високого рівня розвитку VII— IV тисячол гті до н.е.;

б)характеризувалася екстенсивною перелоговою системою орного землеробстта, яка зумовила спочатку заселення, а згодом виснаження трипільцями усіх придатні їх для господарської системи чорноземів Правобережної України;

в)означала остаточну перемогу відтворювального господарства на українських землях у IV тисячолі тті до н.е;

г)всі відповіді є вірними.

Осьовий час:

а)припадає десь на проміжок між 800 та 200 рр. до н.е.;

б)розглядається як перехідний період цивілізаційного процесу. Ці зрушення супроводжувалися певними, досить глобальними змінами в господарській та тсхніко- технологічній сферах, які найчастіше пов'язують із переходом до так званого зaJ ізного віку, поширенням досконаліших знарядь праці та модернізацією виробничих процесів;

в)це був період трансформації всієї життєдіяльності людства у межах про зідних цивілізацій, він характеризувався принциповими змінами в соціально-економічній, політичній, етнічній та техніко-технологічній сферах;

г)всі відповіді є вірними.

В осьовий час:

а)основою господарства західних країн на відміну від Сходу стала індивідуальна власність на базові засоби виробництва — передусім землю;

б)основою господарства східних країн на відміну від Заходу стала індивід/альна власність на базові засоби виробництва — передусім землю;

в)немає жодної вірної відповіді.

Реформи Солона:

а)вирішували питання привілейованого стану землевласників, закріпивши за ними права повного громадянства;

б)знищили боргову кабалу, боргове рабство було заборонене, а рабами могли буп лише іноземці, рабство одноплемінників було заборонене;

в)заклали основи нового суспільно-економічного та політичного устрою в А(| інах і зміцнили економіку полісу, відкрили шлях до посилення економічної та полі гичної могутності;

г)всі відповіді є вірними.

Хто з древньогрецьких мислителів розрізняв два види багатства: багатст во як сукупність споживних вартостей (природне, істинне багатство) і багатст ю як нагромадження грошей:

а)Ксенофонт;

б)Платон;

в)Аристотель;

г)всі відповіді є невірними.

Трактат «Землеробство» Катона Старшого (234—149 до н.е.), «Про сіяьське господарство» Варрона (116—27 до н.е.) та праця з такою самою назвою Колумелл і (і ст. н. е.):

а)відобразили розвиток сільського господарства;

б)узагальнили тогочасний досвід і дали практичні рекомендації щодо ведення рабовласницького господарства;

в)немає жодної вірної відповіді; в) всі відповіді є вірними.

Луцій Юній Колумелла (І ст. до н.е.) у своїй 12-томній праці «Про сТтьське господарство»:

а)розглядає величезну кількість проблем, пов'язаних із сільським господарством, зокрема й стосовно рабів та підвищення продуктивності їхньої праці;

б)є засновником загальновідомої економічної школи Стародавньої Греції;

в)немає жодної вірної відповіді;

г)всі відповіді є вірними.

Хома Аквінський:

а)Виходячи з вимог «божественного порядку» та християнської моралі, пропонував підпорядкувати їм усе життя суспільства, зокрема й економічні відносини;

б)не визнавав економічних праць Аристотеля;

в)немає жодної вірної відповіді;

г)всі відповіді є вірними.

«Руська правда»:

а)це найважливіше зведення норм давньоруського законодавства;

б)це одна з найвідоміших пам'яток економічної думки;

в)дозволяла визначити суспільне становище представників тих чи інших соціальна груп;

г)активно захищала права власності, що свідчить про досить високий рівень розвитку цього інституту;

д)всі відповіді є невірними.

Процес розпаду Давньоруської держави:

а)був закономірним, зумовленим об'єктивними причинами, зокрема й економічного характеру;

б)був обумовлений зростанням та зміцненням великого феодального землеволодіння: базуючись на натуральному господарстві, в основі якого лежала замкненість воно посилило владу місцевих бояр та князів, створило передумови економічної самостійності та політичної відокремленості давньоруських земель;

в)всі відповіді є вірними;

г)немає жодної вірної відповіді.

Основними економічними передумовами Великих географічних відкриттів є:

а)бурхливий розвиток промисловості, зростання товарності сільського господарства, що приводило до потреби в нових ринках збуту;

б)ускладнення грошового обігу та посилення ролі торговельних бірж вимагали більшої кількості дорогоцінних металів як засобів обігу (європейські джерела срібла були значною мірою виснажені): «жага золота» штовхала європейців на пошук нових шляхів ні Схід, через океани;

в) криза середземноморської торгівлі:завоювання Туреччиною Півдеї но середземноморського та Азовсько-Чорноморського басейнів і феодальна роздроб.) еність Золотої Орди сприяли блокуванню традиційних торговельних шляхів та перетворили арабів, які захопили Аравійський півострів, у монополістів-посередників у цьому н іпрямі торгівлі; а це робило торгівлю європейців зі Сходом нееквівалентною і сприяло від оку, а не притоку дорогоцінних металів;

г)всі відповіді є вірними;

д)немає жодної вірної відповіді.

Значення Великих географічних відкриттів для європейської та світової економіки полягає у наступному:

а) розширилася територіальна сфера обігу. Виникли економічні зв'язки між найвіддаленішими землями і народами різної матеріальної культури. Внаслідок відфитгя нових земель до кінця XVI ст. площа відомої європейцям поверхні Землі зб лишилася в шість разів;

б)розширився торговельний асортимент за рахунок нових товарів (тютюн, какао, кава, картопля, томати тощо); різко збільшився обіг відомих, але рідкісних раніше рису, цукру, прянощів;

в)боротьба за оволодіння новими ринками приводить до створення в ряді країн монопольних торговельних об'єднань, найпотужнішими з яких стали голландська та англійська Ост-Індські компанії, які у середині XVI ст. діяли в усіх колоніальних країнах. Величезні масштаби колоніальної експансії реалізували завдання пері існого нагромадження капіталу;

г)центр торгівлі переміщується із Середземного моря в Атлантичний (головна юль у світовій торгівлі припадає на Голландію, Англію і Францію), Індійський, а пізніше Тихий океани. Завдяки цьому зовнішня торгівля в XVI—XVIII ст. сягає рівня світової;

д)змінюється техніка торгівлі, яка зростає настільки, що поширюється торгі иія за зразками. У XVI ст. виникають спеціальні місця для огляду зразків і укладання у од — торговельні біржі. Це, в свою чергу, викликає потребу в кредитах для кредитування торгівлі та сприяє заснуванню великих банків;

е)відбувається становлення світового ринку. Завдяки сміливим експедиціям мореплавців багатьох країн світу, торговельні шляхи зв'язали між собою Європу, Африку, Америку та Австралію і почав складатися світовий ринок. Його виникнення стало ще одним потужним поштовхом до зародження і розвитку капіталістичних відносин у Згхідній Європі;

є) наслідком Великих географічних відкриттів стало посилення нових тенденцій в економічній політиці європейського абсолютизму. Вона набула яскраво вираженого меркантилістського характеру;

ж)Великі географічні відкриття створили основу для виникнення міжнародного юділу праці та світового господарства;

з)всі відповіді є вірними;

і) немає жодної вірної відповіді.

Основними джерелами первісного нагромадження капіталу стали:

а)зовнішня торгівля, особливо колоніальними товарами — перцем, пряне щами, пахощами, тютюном;

б)система протекціонізму, державні позики, податки;

в)пряме пограбування колоніальних володінь і залежних земель, колоніальні війни, торгівля рабами, піратство;

г)організація в колоніях (в Америці) рабовласницького, плантаторського господарства;

д)жорстокі методи поневолення та пограбування корінного населення Африки, Азії, Північної і Південної Америки;

е)нещадна експлуатація позбавлених засобів виробництва і засобів існування пауперів (пролетарів) у майстернях і робочих будинках, де робота виконувалася з перервамі лише на сон і харчування;

є) іноземні прямі і портфельні інвестиції;

ж)всі відповіді є вірними;

з)немає жодної вірної відповіді.

Основними видами мануфактур, що існували в українських землях, були:

а)кріпосна та капіталістична мануфактури;

б)вотчинна та посесійна мануфактури;

в)купецька та селянська мануфактури;

г)немає жодної вірної відповіді.

Ідеологію меркантилізму розкривають такі головні положення:

а)багатством є лише те, що може бути реалізованим і справді реалізується у грошах - тобто нагромадження грошей;

б)виробництво створює потрібні передумови для утворення багатства, а тому погребує постійного заохочення й розвитку;

в)безпосереднім джерелом багатства є лише зовнішня торгівля; треба менше куп>вати в іноземців і більше їм продавати;

г)сфера обігу є водночас і джерелом прибутку, що утворюється завдяки продажу товарів за більш високою ціною, ніж ціна ку півлі;

е)всі відповіді є вірними; є) немає жодної вірної відповіді.

Ранній меркантилізм ґрунтувався на:

а)теорії грошового балансу;

б)торгового балансу;

в)всі відповіді є вірними;

г)немає жодної вірної відповіді.

Особливості економічного розвитку Франції позначилися на формуванні економічних поглядів П. Буагільбера:

а)він гостро критикує меркантилістів;

б)джерело багатства - це не обіг, а виробництво, зокрема в сільському господарстві

в)він виступає проти державного втручання в економічне життя;

г)він розуміє об’єктивну суть економічних законів;

д)він доводить, що джерелом багатства є торгівля;

е)він доводить, що джерелом багатства є лише зовнішня торгівля.

В. ГІетті:

а)вважають засновником трудової теорії вартості;

б)є засновником класичної політичної економії в Англії;

в)вартість трактує з позиції пропорційного обміну, що визначається затратами праці на виробництво товарів і залежить від її продуктивності в різних галузях;

г)є фундатором теорії граничної корисності;

д)є засновником теорії раціональних очікувань.

На зміну періоду Відродження прийшов період Реформації, що приніс з собою вагомі зміни в житті Європейської цивілізації. Ці зміни полягали в:

а)духовно-культурній революції;

б)політичній революції;

в)соціальній революції;

г)всі відповіді є вірними;

д)немає жодної вірної відповіді.

Промисловий переворот:

а)виступив матеріальною основою формування ринкового господарства держав Зі хідної цивілізації;

б)виник на ґрунті суттєвих змін, що мали місце в господарстві країн: швидка меха іізація виробництва, розвиток ткацької промисловості, застосування парової мгшини, впровадження виплавки заліза з використанням коксу, широка співпраця науки та інженерії з промисловим виробництвом тощо;

в)пов'язаний із становленням нового технологічного способу виробництві, що ґрунтується на інформаційно-комунікаційних технологіях;

г)обумовив зміни в структурі народного господарства. Вони проявились у: домінуванні підприємств, пов'язаних з промисловим виробництвом; автоматизації провідних гслузей; інтенсифікації праці; появі масового товарного виробництва і, як наслідок, ма:ового споживання; збільшенні продуктивності праці і частки населення, зайнятзго в промисловості.

А. Сміт у роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів»:

а)висловив ідею, що багатство суспільства створюється працею в процесі виробництва;

б)висловив ідею, що багатство створюється у торгівлі;

в)висловив ідею, що багатство створюється лише у зовнішній торгівлі;

г)всі відповіді є вірними;

д)немає жодної вірної відповіді.

К. Маркс у першому томі «Капіталу» наводить таке визначення фабрики:

а)«фабрика - це величезний автомат, складений із численних механічних і свідомих органів, що діють узгоджено і без перерви для виробництва одного і того ж предмету, так що усі ці органи підпорядковані одній рушійній силі, яка сама приводить себе в рух»;

б)«фабрика - це величезний автомат, який підвисив продуктивність праці, прискорив темпи економічного зростання та істотно збільшив, порівняно з мануфактурою, випуск товарної продукції»;

в)всі відповіді є вірними;

г)немає жодної вірної відповіді.

Історичні умови формування марксизму слід розглядати з двох сторін:

а)перша — загострення соціальних суперечностей, що знайшли втілення у беротьбі робітничого класу за свої права (цей клас був згуртований і численний); друга — соціальне партнерство між роботодавцями і найманими працівник

б)перша — загострення соціальних суперечностей, що знайшли втілення у боротьбі робітничого класу за свої права (цей клас був згуртований і численний); друга — поява нових тенденцій в розвитку економічної науки;

в)всі відповіді є вірними;

г)немає жодної вірної відповіді.

Історична школа:

а)виникла у XIX ст. в Німеччині як реакція на марксизм і класичну школу;

б)була заснована В.Рошером, Б.Гільдебрандом, К.Кнісом;

в)намагалася визначити і проаналізувати тенденції суспільного розвитку;

г)всі відповіді є вірними;

д)немає жодної вірної відповіді.

Професор В. Рошер в праці «Короткі основи курсу політичної економії з точки) зору історичного методу» (1843) - стверджує, що:

а)важливими помилками класичної школи є принцип індивідуалізму та ствердження об’єктивності дії економічних законів;

б)рівень економічної мудрості суспільства і теоретичні концепції, які відображаю) ь стан цього суспільства, є результатом певної передісторії розвитку. Рівень, якого досягло суспільство на даний момент, є перехідною фазою його подальшого прогресу;

в)немає загальних законів соціальної економії, а є тільки закони розвитку економічних факторів.

К. Кніс у роботі “Політична економія з точки зору історичного методу” зазначає, що:

а)рівень економічної імудрості суспільства і теоретичні концепції, які відображаю) ь стан цього суспільства, є результатом певної передісторії розвитку. Рівень, якого дзсягло суспільство на даний момент, є перехідною фазою його подальшого прогресу;

б)немає загальних законів соціальної економії, а є тільки закони розвитку економічних факторів;

в)важливими помилками класичної школи є принцип індивідуалізму та стверд ження об’єктивності дії економічних законів.

Б. Гільдебранд у своїй праці “Політична економія сучасності і майбутнього" ствс. рджує, що:

а)немає загальних законів соціальної економії, а є тільки закони розвитку економічних факторів;

б)важливими помилками класичної школи є принцип індивідуалізму та стверд ження об’єктивності дії економічних законів.

Внаслідок буржуазно-демократичної революції (1640—1659) в Англії була встановлена конституційна монархія під парламентським контролем. Нова система політичної влади:

а)сприяла розвиткові сфери послуг;

б)забезпечила доступ (через парламент, пізніше — і через кабінет міністрів) представникам великого капіталу до державного управління;

в)дозволила зорієнтувати економіку країни на створення умов, необхідних для подальшого розвитку складових ринкового господарства;

г)сприяла розвитку сільськогосподарської галузі.

В другій половині XVIII ст. в Англії був здійснений аграрний переворот, в рез} льтаті

якого:

а)майже повністю було знищено дрібне селянське господарство;

б)влада зробила ставку на великі фермерські господарства, що використовували шйману працю селян, які лишились без землі;

в)на ринок капіталів стали надходити вільні грошові ресурси фермерів, які булг їхнім прибутком від сільськогосподарського виробництва, і частина земельної ренти землевласників;

г)немає жодної вірної відповіді.

Д. Рікардо в роботі «Основи політичної економії та оподаткування» (1817):

а)довів, що поділ праці є найважливішим фактором економічного прогресу і зробив його вихідним пунктом свого дослідження;

б)дослідив механізм утворення прибутку фермерів і ренти землевласників;

в)зробив перші теоретичні узагальнення відносно мануфактури та її прогресивної ролі в розвитку країн.

А. Сміт у роботі «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776)

а)зробив перші теоретичні узагальнення відносно мануфактури та її прогресивної ролі в розвитку країн;

б)довів, що багатство суспільства створюється працею в процесі виробництва;

в)довів, що поділ праці є найважливішим фактором економічного прогресу і зробив його вихідним пунктом свого дослідження.

Ж. Б. Сей доводив, що:

а)в міру того, як примножуються капітали, безумовна частка, що належить їм у : агаль- ному результаті виробництва, зростає, а частка відносна знижується; відносна ж частка праці постійно зростає, а тим паче зростає і її частка безумовна;

б)виробництво створює не певну матерію, а корисність, яка надає речам цінність;

в)вартість визначається не працею, як у класиків, а корисністю речі, її споживчою вартістю, у створенні якої беруть участь три фактори виробництва: праця, капітал і земля;

г)інтереси праці та капіталу солідарні.

Ф. Бастіа доводив, що:

а)інтереси праці та капіталу солідарні;

б)вартість визначається не працею, як у класиків, а корисністю речі, її споживчою вартістю, у створенні якої беруть участь три фактори виробництва: праця, капітал і земля;

в)в міру того, як примножуються капітали, безумовна частка, що належить їм у : агаль- ному результаті виробництва, зростає, а частка відносна знижується; відносна ж частка праці постійно зростає, а тим паче зростає і її частка безумовна;

г)виробництво створює не певну матерію, а корисність, яка надає речам цінність.